УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК М’ЯСА ТА КОВБАСИ: АНАЛІЗ

УКРАИНСКИЙ РЫНОК МЯСА И КОЛБАСЫ: АНАЛИЗ Тому при його аналізі слід виділяти ринки окремих продуктів. Нижче в статті ми розглянемо ринок м’яса загалом, ковбаси та делікатесів. Такий поділ продиктовано цінами: перше – це сегмент низького і середнього бюджету, друге і третє – частіше преміум.

Перша особливість українського ринку: для всіх цих товарів характерна висока конкуренція. Друга особливість – лідирують українські виробники. Споживачі найбільше купують варені ковбаси, сосиски та сардельки, на них припадає понад половина всіх продажів. Крім того, 2017 року курятина захопила понад 80% ринку м’яса України, а виробництво свинини та яловичини впало. Споживачі все більше купують птицю, і все менше – свинину з яловичиною.

Читайте також: “Аналіз м’ясного та ковбасного ринку України за 2016-2017 рік”

Виробництво м’яса і м’ясних продуктів (свинини, великої рогатої худоби тощо) загалом іде “за синусоїдою”: в одному році обсяг виробництва зростає, наступного – падає. Але якщо порівнювати 2017 рік із 2011-м, то помітно, що загальний тренд – падіння виробітку.

Проте при зниженні виробництва зростає експорт (за рахунок птиці). Імпорт теж підвищується завдяки тій же птиці, і швидше за експорт, що цілком зрозуміло: попит залишається тим самим і навіть збільшується, а своє виробництво зменшується.

Якщо простежувати виробництво різних видів ковбас від 2011-го до 2017 року, то тренд той самий. У 2017-му намітився перелом у позитивний бік: порівняно з попереднім роком ковбас виробили дещо більше. Але чи змінюється ситуація насправді, можна побачити лише наприкінці 2018 і 2019 років.

Ціни з 2011 року неухильно зростають. Найдорожчий продукт – ковбаси, а найдешевший – птиця. Найрізкіше вартість підскакувала у 2015 і 2017 році. Потрібно зауважити, що зростання йде також по місяцях – “кусючі” ціни встановлюються з вересня по грудень.

Аналіз ринку м’яса та м’ясних виробів

Тренд різкого підвищення цін спостерігається не тільки помісячно, а й по роках. Цінове співвідношення залишається таким самим: мінімум платять за птицю і максимум за ковбаси.

У 2017 році середня ціна птиці становила 37 грн за кілограм. Порівняно з 2011 роком її вартість підвищилася на 97%. Порівняно з 2016 – на 21%.

Ціни на м’ясо ВРХ (великої рогатої худоби), свинину і сосиски з сардельками йдуть майже врівень, і в 2017 році досягли майже однакової цифри – 57-58 грн за кілограм. Порівняно з 2011 роком зростання становить понад 100%, а порівняно з 2016 – 30%.

Найдорожчі продукти – напівкопчені та копчені ковбаси. Середня ціна у 2017 році становила 86 грн за кілограм. Це більше за вартість у 2011 році на 102%, і більше за ціну у 2016 – на 27%.

Ціни на м’ясо зростають із таких причин:

• зниження поголів’я;
• підвищення попиту;
• вирахування виробництва на сході країни і в Криму.

Обсяги виробництва

Виробництво з 2011-го до 2017 року рухається плавною кривою і загалом йде на спад. Найбільше м’яса ВРХ виробили у 2014 році, і відтоді обсяги постійно зменшуються. Так само справи йдуть зі свининою і субпродуктами. У 2017 році виробники виробили 1344,8 тис. тонн м’яса всіх сортів.

Птах змінюється за більш різкою амплітудою: об’єми то зростають, то падають. Порівняно з 2016 роком виробництво курятини знизилося на 12%, досягнувши значення 878,7 тис. тонн.

Обсяг випуску та реалізації птиці у 2 рази більший за сумарний обсяг усіх інших сортів. Це співвідношення зберігається протягом усього періоду з 2011-го по 2017 рік.

Лідерство регіонів слід визначати окремо за видами м’яса: ВРХ, свинина та курятина. Зверніть увагу, що нижче в таблиці наведені дані щодо виробництва саме свіжого та охолодженого м’яса у вигляді туш. Тут не враховуються інші продукти, наприклад, засолені або в’ялені вироби. Тому підсумкові дані по всій країні в таблиці нижче відрізняються від цифр у графіку, наведеному вище.

У 2017 році лідерами стали:

• виробництво м’яса ВРХ – Вінницька область (11 852 тонн);
• виробництво свинини – Донецька (43 619 тонн) і Полтавська (43 146 тонн);
• виробництво курятини – Київська область (91 583 тонни).

Експорт та імпорт м’яса

Незважаючи на зниження виробництва, експорт продовжує нарощуватися. В Україні найбільше виробляють курятини – і вона ж становить левову частку експорту, цілих 83%. У 2017 році країна експортувала 271 327 тонн курятини. Це більше на 12%, ніж у 2016 році, і на 68% вище, ніж у 2015 році.

Це більше на 12%, ніж у 2016 році, і на 68% вище, ніж уЕкспорт свинини в 2017 трохи відновився: він більше на 55%, ніж показник 2016 року. 2015 року. Але все-таки порівняно з 2015 роком він сильно впав. На цифри вплинула епідемія африканської чуми, що вразила свиней у 2016.

Експорт м’яса ВРХ теж зростає, хоча й повільнішими темпами, ніж вивезення курятини. У 2017 році Україна продала за кордон 41 875 тонни м’яса великої рогатої худоби, причому обсяг реалізації мороженого продукту був більшим від обсягу свіжого (охолодженого) більш ніж у 2 рази. У 2015 році експорт ВРХ становив 32 065 тонни, а в 2016 – 35 084 тонни. Послідовне зростання експорту становило 9% і 19% відповідно.

Імпорт у 2017 році зріс ще більш різкими темпами, якщо говорити про курятину. Порівняно з 2016 роком він збільшився на 42%, а з 2015 – на 93%. Серед причин називають блокаду на Сході України, яка відрізала необхідні виробничі потужності. Однак ця блокада не вплинула на інші види м’яса – наприклад, ВРХ і субпродукти. Його імпорт знизився на 18%, а ввезення другого найменування збільшилося лише на 1%.

В імпорті більшу частину займає птиця (курятина) – 66%. Частка інших продуктів набагато нижча. Причиною такого переважання птиці можна назвати великий споживчий попит:

• це найдешевший і найдоступніший товар порівняно з іншими продуктами;
• курятина містить мало калорій і при цьому досить поживна.

Портрет споживача

Ринок м’яса орієнтований на масового споживача, тому складно виокремити певний портрет аудиторії. Можна сказати, що холостяки частіше купують ковбаси та напівфабрикати, а жінки – сире (охолоджене) м’ясо для приготування вдома. Хоча напівфабрикати й у жінок у великій пошані, оскільки ці продукти потребують менше часу на готування. Також напівфабрикати цінуються студентами та пенсіонерами. Люди з низьким достатком рідко беруть ковбаси, оскільки для них це занадто дорого.

М’ясо вибирають за критеріями:

• смак;
• ціна;
• добре знайомий бренд;
• рекомендації друзів.

Частіше купують вироби середньої ціни: варені, варено-копчені, сирокопчені ковбаси, сосиски та сардельки. Майже половина їдців купує м’ясні продукти в супермаркетах. 38% – у спеціальних магазинах, а 15% користуються послугами різних торгових точок і ринків.

Брендинг допоможе покупцям відрізнити вашу “Докторську” від інших – і вибрати саме ваш продукт.Замовте брендинг у брендинговому агентстві KOLORO!

Найбільші виробники

Найбільший виробник м’ясних продуктів в Україні – Миронівський хлібопродукт (“МХП”). Чому лідер з м’яса містить у своїй назві слово “хліб”? Це історично сформована назва: 1998 року бізнес почався з купівлі акцій Миронівського заводу круп і комбікормів. Де комбікорми, там і тварини: 1999 року МХП купив птахофабрику “Перемога” і почав виробляти курятину в промислових масштабах. Логіка в цьому випадку річ несуттєва.

У 2016 році МХП тримав 40% ринку птиці. Плюс він посідав перше місце серед експортерів курятини – за кордон продається близько чверті вироблених виробів. Того ж року компанія відкрила дистриб’юторські офіси на Близькому Сході та Північній Африці, а також переробний завод у Нідерландах.

М’ясо виробляється на чотирьох фабриках: “Миронівська птахофабрика”, “Дружба Народів Нова”, “Оріль Лідер”, “Вінницька птахофабрика”. До 2020 року підприємство планує випускати 900 тис. тонн на рік. Найвідоміші бренди – “Наша Ряба”, “Бащиньський”, “Дружба Народів”.

На другому місці розташовується “Агромарс“, що випускає бренд “Гаврилівські курчата”. Компанія складається з 2 заводів із виробництва комбікормів, 12 ферм, 3 інкубаторів, 43 бройлерних ферм, 3 цехів із забою. “Агромарс” торгує з Німеччиною, Іраком, Голландією, Білоруссю, Ірландією. У 2015 році комбінат запустив модернізовану птахофабрику в Харкові. Частка ринку – трохи більше 9%.

“Агро-Овен” займає 4.6% на ринку. На відміну від двох перших компаній, цей холдинг випускає не тільки курку, а й свинину з яловичиною. У групі компаній працює 3 комплекси: “Голубівський”, “Мар’янівський”, “Молодіжний”. У їхньому складі є свій інкубатор, 2 м’ясопереробні заводи, завод із переробки картоплі, 2 заводи комбікормів.

“АПК-Інвест” лідирує з виробництва свинини в Україні – кожен 15-ий кілограм свинини виходить з його фабрик. Частка на загальному ринку становить 4.5%. Загальне поголів’я свиней становить 250 з гаком тисяч голів, найвідоміші бренди: “М’ясна весна”, “Ставрос”, “М’ясно”.

Група компаній “Дніпровська” перебуває на п’ятому місці і тримає 4% ринку. Комплекс, що розташований у Нікополі, постачає до 7% курятини в країні. Известные бренды: “Дніпровські курчата”, “Знатна курка”. У комплексі працює завод комбікорму, 125 пташників та інкубатори.

Прогноз розвитку ринку на 2018 рік

Кабінет Міністрів у лютому 2018 року підписав програми з державної підтримки агрокультури. Сума дотацій становитиме понад 6 млрд грн. Найбільше грошей буде спрямовано на розвиток тваринництва. З них 2.5 млрд грн піде на зведення фабрик і ферм. Фінанси надаються у формі кредитів на 5 років, або з компенсацією 30% побудованих потужностей.

Дотації на дійних корів для юросіб дорівнюють 1 500 грн на одну тварину, а для приватників – 2 500 грн. Також спонсоруватиметься виробництво української сільгосптехніки.

Прогнозується, що у 2018 році Україна стане ключовим гравцем на ринку м’яса птиці в ЄС. Це можливо завдяки низькій ціні курячого філе і хорошій якості продукції. Уже за січень 2018 року український експорт зріс у 1.8 раза порівняно із січнем 2017 року.

Ситуація зі свининою продовжує залишатися напруженою. Уже в січні 2018 року в країні зафіксували 27 осередків захворювання на АЧС – африканську чуму свиней. У 2017 році підрахували 163 випадки. АЧС завдала збитків на понад 1 млрд грн. Тому свинина у 2018 році коштуватиме ще дорожче.

Аналіз ринку м’ясо-ковбасних виробів

Ринок продовжує знижувати темпи, як і інші галузі промисловості. Це відбувається з таких причин:

• зростання собівартості через зростання цін на сировину;
• тимчасове закриття деяких м’ясних комбінатів через високі ціни на сировину;
• догляд підприємств, розміщених на сході України і в Криму;
• спад купівельної спроможності, оскільки гривня знецінюється;
• відхід у “тінь”.

“Тінь” становить приблизно 30% ринку, і до неї входять дрібні підприємства на заході країни, які торгують на ринках, не звітуючи перед фіскальною службою.

Однак у 2017 році загальний обсяг ковбасних продуктів трохи зріс, як порівняти з 2016 роком, завдяки виробництву копчених і напівкопчених виробів, а також продуктам з конини. У 2017 році виробили на 150.66 тис. тонн більше, ніж у 2016 році. Загальне зростання виробництва становило 2% – тут скоріше можна сказати, що обсяги вироблення стабілізуються, ніж зростають.

Читайте також: “Ковбасний ринок України в 2016 році”

Частково зростання виробництва дорогих напівкопчених ковбас та інших делікатесів зумовлене тим, що підприємства переключаються на преміум-сегмент. Через зростання цін громадяни купують менше м’яса, навіть порівняно дешевої курятини. Тому виробники роблять ставку на споживачів із високим рівнем доходу, які не готові відмовлятися від дорогих якісних продуктів.

“Глобинський м’ясокомбінат” залишається найбільшим виробником. У 2017 році згідно зі звітом, компанія виробила і продала:

• ковбаси та ковбасні вироби – 26 025 т;
• свинина охолоджена – 6918 т;
• напівфабрикати – 2 704 т;
• інше – 1 669 т.

Якщо дивитися на виробництво в хронологічному розрізі, то 2016 рік на цей момент – період найнижчих обсягів вироблення в усій Україні. У 2017 році помітний приріст – з 212 255 тис. тонн до 242 010 тис. тонн, на 14%.

Найбільше ковбас виробляють у Дніпропетровській, Донецькій, Полтавській, Харківській та Запорізькій областях. Нижче на діаграмі показано питому вагу п’яти областей у сукупному обсязі виробництва.

https://create.piktochart.com/embed/27883557-new-piktochart

Ринок ковбасних виробів і м’яса: ціни

Ринок ковбас і м’яса завжди розвивається сезонно. Найінтенсивніший збут йде влітку, а восени і взимку темп реалізації продуктів знижується. Ціни при цьому дещо запізнюються: підйом вартості відбувається з вересня по грудень, як показано нижче. У грудні 2017 року птиця коштувала 41 грн за кілограм, а ковбаси – 86 грн. Порівняно із січнем того ж року ціни підвищилися на 27% і 22% відповідно.

Ціни зростають з кількох причин. Основні чинники – подорожчання сировини і виробничого процесу у виробників. Але також відіграє роль поведінка роздрібних продавців. З 1 липня 2017 року держава перестала регулювати вартість соціально значущих продуктів, зокрема й ковбас.

Середня ціна шинки у 2017 році майже не змінилася, але вартість варено-копченої свинячої грудинки зросла на 18.1%. “Докторська” протягом року піднялася майже на 17%, а “Любительська” – на чверть колишньої вартості.

Варені продукти тримають більшу частину ринку – дві третини. Напівкопчені вироби займають трохи більше 16%, а сушені, в’ялені та варено-копчені – тільки 10%.

Читайте також: “М’ясний ринок України: цифри і факти”

Експорт та імпорт ковбасних виробів

Станом на лютий 2018 року відома інформація про експорт-імпорт за 11 місяців 2017 року.

За весь рік (за вирахуванням грудня) Україна реалізувала за кордон 242,5 тонн ковбас, загальною вартістю 934,8 тис. USD. Найбільше виробів ми продали країнам СНД – 142.9 тонн. Слідом за обсягом експорту йдуть Молдова, Азербайджан, Грузія, Йорданія. Україна торгує з більш ніж 40 країнами світу на всіх континентах.

Імпорт склав 439 тонн, за куплені товари країна заплатила 2 752.1 тис USD. Ковбасні вироби ввозяться з 11 країн Європи. Найбільші постачальники – це Іспанія, Італія, Польща, Німеччина.

Портрет споживача

Згідно з дослідженням маркетингового агентства “БГС Груп”, понад 70% покупців купують ковбаси приблизно раз на тиждень і частіше. Це продукт, який їдять щодня, і портрет споживача зробити складно, як і для звичайного покупця.

Більшість віддають перевагу вареній ковбасі, потім за ступенем вподобання йдуть сосиски, сардельки і напівкопчені вироби. Насамперед покупці орієнтуються на назву, потім на виробника. Неважливо, хто виробляє “Докторську” чи “Молочну”, важливо, що це певний смак і сорт. Проте бренд теж відіграє роль у виборі продукції.

Зробіть свій товар унікальним – замовте стратегію брендингу в брендинговому агентстві KOLORO.

Найбільші виробники

“Укрпромстач-95” було засновано 1995 року, і за минулі роки він став одним із найбільших комбінатів країни. Підприємство тримає 2 400 га землі, свої сховища зерна та комбікормовий завод, 3 комплекси з 11 900 свиней. У Києві знаходиться велика мережа магазинів з більш ніж 100 найменуваннями виробів.

“Глобинський м’ясокомбінат” розпочав роботу 1998 року. Підприємство вирощує свою сировину для варено-копчених ковбас, шинки та інших продуктів. Поголів’я містить 120 000 голів, причому початковий молодняк для розведення купили в ірландців “Хермітейдж Дженетикс” – лідера в індустрії.

М’ясокомбінат “Ятрань” був заснований 1960 року і виробляє продукцію високої якості. Це підтверджується перемогами на міжнародному конкурсі WorldFood. З 2002 року “Ятрань” першим запровадив стандарти з управління якістю ISO 9001:2000. Спеціалізація комбінату – ковбаси, з асортиментом понад 200 найменувань.

“М’ясна гільдія” працює з 1920 року, і в СРСР називалася як м’ясокомбінат “Кишпромторг”. Після перебудови підприємство приєдналося до холдингу ГК “Альянс”. У країні працює понад 60 фірмових магазинів із великим асортиментом сирокопчених ковбас, сосисок, делікатесів.

Фабрика “Алан” відкрита з 1998 року і разом з “Ятрань” неодноразово отримувала призи на конкурсах “Фаворит успіху”. У 2016 році “Алан” випускала 500 000 тонн щомісяця, причому без урахування тушонки і свинячого м’яса. У комплексі є свої ферми з розведення, бойня, тож компанія виготовляє вироби з власної сировини. Серед найвідоміших брендів – “Спецтех” і “Fitness format”, а загалом асортимент налічує понад 160 найменувань.

Прогноз розвитку ринку на 2018 і тенденції ковбасного ринку

Національний Банк України (НБУ) у лютому 2018 року опублікував прогноз про різке підвищення цін протягом року. Основними факторами інфляції стане подорожчання на м’ясному і молочному ринках. Через девальвацію гривні та невисокі зарплати українці переключаться на дешеве м’ясо і напівфабрикати, стануть купувати менше ковбас і сосисок.

Ковбасні продукти вже зараз стають дефіцитними через зменшення поголів’я худоби. Причини зниження – епідемії африканської чуми у свиней, нодулярний і вузловий дерматит у ВРХ. Хоча в 2017 році видно зростання виробництва, ще рано говорити про вихід індустрії із затяжної кризи.

Огляд ринку сирокопчених і сиров’ялених ковбас

Одни из самых дорогих сегментов рынка — сырокопченые и сыровяленые изделия. Ціни високі через те, що їх складно виробляти і в них багато м’яса. Тому такі ковбаси можна віднести до преміум ринку делікатесів.

Купуючи сирокопчені та сиров’ялені продукти, споживачі орієнтуються на смак, потім на інгредієнти та вартість. Лідерами на ринку залишаються “Ятрань”, “Глобино”, “Алан”.

Попит і пропозиція знижується з таких причин:

• вихід з ринку Луганської та Донецької областей;
• зростання собівартості, підвищення тарифів на електроенергію;
• зниження поголів’я худоби;
• зниження купівельної спроможності населення.

Разом із сегментом м’ясних делікатесів сирокопчені та сиров’ялені ковбаси стають нішевим продуктом для покупців категорії преміум.

Аналіз ринку м’ясних делікатесів

М’ясні делікатеси – найдорожчий сегмент ринку. Сюди входять такі види продуктів:

• балик;
• бастурма;
• бекон;
• буженина;
• шинка;
• грудинка;
• карбонат;
• корейка;
• окосту;
• рулети;
• шийка.

Споживання м’ясних делікатесів завжди дуже низьке, до 10% ринку. Продажі безпосередньо залежать від рівня добробуту, і більшість українців купують такі продукти лише у великі свята.

Найпопулярніші товари цієї категорії – шинка, бекон, карбонат і грудинка. Разом вони становлять 84% усього попиту на делікатеси. Не в останню чергу це пов’язано з цінами: шинка один із найдоступніших делікатесів.

Особливість ринку делікатесів в Україні – поява делікатесів із птиці: копчені крильця, рулети тощо. Це пов’язано з високою пропозицією курятини і зниженням виробництва яловичини і свинини.

Портрет споживача

Як правило, делікатеси купують люди із середнім і високим рівнем доходів, від 30 до 50 років. Більшість “балують” себе у свята, хоча статистика показує, що наростає тенденція купувати делікатеси і просто так, без особливих приводів.

Критерії вибору делікатесів:

• смак;
• ціна;
• країна, де виробили продукт;
• відомий бренд;
• пакування та реклама.

Найбільші виробники

Головні виробники делікатесів в Україні:

• “Гармаш”;
• “Глобинський м’ясокомбінат”;
• “Кременчукм’ясо” (“Фарро”);
• “Ятрань”;
• “Фаворит”.

Виробники поступово переключаються на преміум-сегмент дорогих ковбас і делікатесів, оскільки попит у цій ціновій категорії залишається стабільним. Покупці, які звикли вживати якісні продукти, не хочуть відмовлятися від них навіть у період кризи та зниження рівня добробуту.

Тенденції ковбасного ринку та м’ясних продуктів

Стан ринку м’яса та м’ясних виробів все ще не виглядає стабільним.

Птах став провідним продуктом що у виробництві, що в споживчому попиті. Незважаючи на загальне зниження попиту, Україна посідає все більш високі позиції в експорті м’яса (а саме птиці).

Продавцям слід розвивати онлайн-торгівлю і більше уваги звертати на просування в Інтернеті. Покоління міленіалів уже зараз починає дедалі сильніше впливати на ринок, змінюючи попереднє покоління бебі-бумерів, і тому має змінюватися вся стратегія маркетингу.

Нове покоління прагне обирати найкраще з доступних продуктів, і незважаючи на зниження купівельної спроможності в країні, все ж споживачі хочуть обирати якісні продукти. До цього додався тренд “екологічне виробництво”. Західні експерти вважають, що Україна може зайняти ключові позиції на ринку ще й завдяки технологіям виробництва з мінімальним використанням хімії.

Систематизуйте знання ринку – замовте маркетингове дослідження в брендинговому агентстві KOLORO.